Для уникнення можливих випадків політичних переслідувань, згоду на притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності після зняття недоторканності має надавати Верховний Суд. Про це сказав Голова підкомітету з питань діяльності органів правопорядку Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Алєксєєв, коментуючи законопроект 2237 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України “Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України”. Відповідну правку народні депутати внесли при підготовці законопроекту до другого читання. 

«Суттєвим недоліком цього законопроекту є те, що він передбачає цілковиту  залежність питання притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності від рішень Генерального прокурора. А тому проект закону містить корупційні ризики і може допускати неоднакове застосування до різних народних депутатів», – сказав він. 

Так, за словами Сергія Алєксєєва, не виключені ситуації, коли після вступу закону в дію щодо одних депутатів навіть відомості до ЄРД не будуть вноситися, а щодо інших – будуть без особливих на те підстав подаватися клопотання про тримання під вартою. Тому таке рішення має ухвалювати незалежний орган. 

«Ми запропонували, щоб ключовим суб’єктом, який буде надавати згоду на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, його затримання, арешт чи утримання під вартою був Верховний Суд, а саме об’єднана палати Касаційного кримінального суду ВС. Саме ВС є незалежним суб’єктом і зможе забезпечити справедливий порядок вирішення цих питань», – сказав він.

Окрім цього Сергій Алєксєєв відзначив, що Венеційська комісія у своєму висновку  CDL-AD(2015)013 зазначала, що в політичній системі з вразливою демократією, такою як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту. Тому народні депутати внесли до другого читання правку, за якою у Великої Палати Верховного Суду будуть повноваження надавати висновок щодо наявності «політичних мотивів» у кримінальному провадженні щодо народного депутата України. 

«У випадку наявності «політичних мотивів» у кримінальному провадженні щодо народного депутата України частини 1 та 2 статті 482-2 не можуть бути застосовані, а отримані внаслідок застосування даної статті докази є недопустимими», – пояснив він.