Шукаєте, що люди реально кажуть про Актовський каньйон? Коротко: місце дике і дуже фотогенічне, але без сервісу. Ви їдете в степ під село Актове і спускаєтесь до річки Мертвовод. Далі — тільки ви, граніт і вітер.
Чесні відгуки туристів про поїздку в Актовський каньйон
Каньйон лежить у Вознесенському районі Миколаївської області, біля села Актове. Це територія національного природного парку «Бузький Гард». Річка тут прорізала гранітний щит. Глибина розлому — 40–50 метрів. Площа ділянки з валунами і руслом — близько 250 га.
Більшість відгуків схожі. Перший день — захват від масштабів Долини Диявола. Другий день — розуміння побуту. Вхід вільний. Людей мало. Тіні теж мало.
| Критерій відпочинку | Плюси за відгуками | Мінуси та підводні камені |
|---|---|---|
| Краєвиди та атмосфера | Світанки над скелями Долини Диявола, усамітнення | Відсутність тіні на відкритих плато, сильна спека влітку |
| Побут та сервіс | Безкоштовний вхід, відкритий простір | Повна відсутність туалетів, смітників і кафе біля скель |
| Дорога та доїзд | Зручні точки для паркування перед скелями | Стара вибоїста бруківка та розбиті ґрунтові дороги |
| Активності на воді | Красива річка Мертвовод | Річка мілка, заросла очеретом, не підходить для повноцінних сплавів |
Для вихідних на два дні формат підходить. Ви встигаєте подивитись захід і світанок. А вдень ховаєтесь біля води або їдете в ліс. Купатись у Мертвоводі можна. Назва страшна, вода звичайна.
Як краще доїхати на авто та стан доріг
Зазвичай їдуть через Вознесенськ, далі на Трикрати і Актове. Асфальт закінчується швидко. Після Вознесенська починається головний квест — стара бруківка з ямами і ґрунтовка.
У суху погоду проїде і легкове авто з низьким кліренсом. Але повільно. Тримайте 20–30 км/год, обминайте гостре каміння. Після дощу ґрунтовку розмиває. Тоді без кліренсу краще не ризикувати.
Завчасно завантажте офлайн-карти. У низині каньйону мобільний інтернет часто зникає. Вказівників на диких стежках немає, тому орієнтуватись за онлайн-навігацією не вийде.
Машину залишають на стихійних майданчиках на в’їзді в каньйон з боку села Актове. Це просто розширення дороги. Ставте авто в тінь, забирайте цінні речі. Далі ходять пішки.
Кемпінг, вода, зв’язок і що взяти з собою
Намети ставлять у двох зонах. Перша — внизу біля річки Мертвовод, ближче до води і каменів. Друга — вгорі біля входу з села, там рівніше і менше комарів. Обидва варіанти дикі, без охорони і розмітки.
Питної води в каньйоні немає. Джерела знайти важко. Беріть запас із собою — мінімум 3–4 л на людину на добу. У селі Актове є лише базові продуктові магазини. Асортимент скромний: хліб, крупи, вода в пляшках. Зв’язок вгорі ловить, внизу пропадає.
- Трекінгове або міцне спортивне взуття з чіпкою підошвою для гранітних брил.
- Запас питної води та фільтри або знезаражувальні таблетки.
- Захист від сонця (крем з SPF, панама) та засіб від кліщів і комарів.
- Потужний павербанк і заздалегідь завантажені офлайн-мапи.
- Міцні пакети для сміття (все сміття обов’язково вивозити з собою).
Дрова з собою не везуть, беруть пальник. Вогонь розводьте тільки там, де вже було багаття. Вранці перевіряйте намети і взуття. У траві бувають кліщі.
Що подивитися поруч для повного маршруту
Сам каньйон оглядають за пів дня. Тому вигідніше збирати маршрут на 1–2 дні. Усе поруч, переїзди короткі.
Поряд лежить Арбузинський каньйон на річці Арбузинка. Його ще звуть Малим Актовським. Валуни тут більш округлі. Стежки пологі, з дітьми йти легше. На злитті Арбузинки та Мертвоводу шукайте скелю «Пуп землі». Це природний оглядовий майданчик.
Біля Актового заїдьте на Білі скелі. Це закинутий крейдяний кар’єр. Стіни білосніжні. Фото виходять зовсім інші, ніж на граніті. Вказівників туди майже немає, тримайтесь офлайн-карти.
Від спеки рятує Трикратський ліс. Це урочища «Лабіринт» та «Васильєва пасіка». Ліс посадили ще у XIX столітті за ініціативи Віктора Скаржинського. Збереглися вікові дуби, містки, тінисті стежки. У самому селі Трикрати гляньте на садибу роду Скаржинських. Всередину можна не заходити. Достатньо прогулянки поруч.
Підсумковий вердикт: кому підійде така поїздка
Поїздка сподобається вам, якщо ви любите дику природу. Намет, пальник, ранній підйом заради фото. Так живуть тут усі задоволені туристи. Фотографи приходять на скелі на світанку. Світло м’яке, каміння руде. Хайкери вихідного дня проходять обидва каньйони за день.
А от поціновувачам готельного комфорту буде важко. Шезлонгів немає. Облаштованих санвузлів немає. Ресторанів біля скель немає. Асфальт до самого краю теж не поклали. Якщо вам потрібен сервіс, це не ваш маршрут.
