У вимогах посольств, банків, міграційних служб і держорганів часто фігурує не просто переклад, а документ із підтвердженням підпису перекладача нотаріусом. У таких кейсах критичними стають точність реквізитів, однакова транслітерація та правильна послідовність оформлення.
Деталі сервісу та базові умови зібрані на сторінці https://pereklad.ua/ukr/zasvidchennya-dokumentiv/notarialnyi-pereklad, де описані строки виконання й принцип засвідчення перекладу нотаріусом.
У чому суть нотаріального засвідчення перекладу
Нотаріус засвідчує справжність підпису дипломованого перекладача, а виконавчий напис підтверджує встановлення особи та наявність кваліфікації. Це відрізняється від «перекладу з печаткою бюро», який підходить не для всіх процедур.
У документах з високими ризиками відмови важлива не лише мова, а й формальна придатність: коректні дати, номери, назви органів і повна відповідність оригіналу по змісту. Саме тому нотаріальний переклад документів зазвичай вимагає додаткової вичитки та перевірки персональних даних перед поданням.
Найчастіші випадки, коли запитують нотаріальний переклад
Запит виникає під час оформлення віз, ВНП, подачі на навчання або підтвердження документів для фінансових операцій. Типові категорії часто повторюються в різних країнах і установах.
- паспорти, водійські посвідчення, дипломи
- свідоцтва про народження та шлюб
- довідки з роботи, про несудимість, медичні довідки
- довіреності, заяви на виїзд дитини
На pereklad.ua також зазначено, що окремо може перекладатися виконавчий напис і печатка нотаріуса, а консультації щодо оформлення надаються безкоштовно.
Як підготувати пакет, щоб не переробляти
Найчастіше проблеми з’являються через нечіткі скани, різні варіанти написання ПІБ або невідповідність транслітерації закордонному паспорту. На сторінці сервісу прямо акцентовано увагу на важливості подати написання імені та прізвища так, як у закордонному паспорті.
- зібрати читабельні копії/скани з видимими печатками та підписами;
- зафіксувати транслітерацію ПІБ і географічних назв;
- узгодити вимогу установи: нотаріус, апостиль або інша легалізація;
- перевірити макет перед фінальним засвідченням.
Оформлення з правильною послідовністю економить час на перездачах і зменшує ризик формальної відмови через дрібні розбіжності.
Підсумок: нотаріальне засвідчення перекладу — це про юридичну прийнятність документа, а не лише про мову. Чітка підготовка реквізитів і транслітерації знижує ймовірність переробок і прискорює подачу.
