«Брати Карамазови» — український російськомовний рок-гурт, історія якого почалася на початку 1990-х років. У джерелах є розбіжності щодо точного місця та року створення колективу: називають Дніпропетровськ і Київ, а також 1990–1991 роки. Фронтменом гурту був Олег Карамазов, справжнє ім’я якого — Олег Кривошея. Після початку повномасштабного вторгнення публічна активність колективу практично зникла, а сам музикант майже не з’являється у відкритому інформаційному просторі.
Де зараз Олег Карамазов і що відбувається з гуртом
Після лютого 2022 року публічної діяльності «Братів Карамазових» майже не зафіксовано. Немає анонсів нових концертів, помітних релізів чи повідомлень про відновлення спільної роботи. Водночас офіційного оголошення про розпуск гурту також не було, тому говорити про остаточне припинення існування колективу некоректно.
Точне місце проживання Олега Карамазова публічно не підтверджене. У матеріалах про музиканта згадувалося, що в його Instagram була вказана Іспанія, однак сама геолокація профілю не доводить постійного проживання в цій країні. Тому достовірно можна говорити лише про можливий зв’язок Карамазова з Іспанією, а не про конкретне місто чи актуальну адресу.
Раніше Карамазов неодноразово виступав із заявами про культурну та історичну єдність України й Росії. У 2015 році під час інтерв’ю в Москві він називав їх «однією великою країною» та «великою імперією». Після 2022 року музикант не сформулював публічної позиції, яка б прямо засуджувала російське вторгнення в Україну.
Остання помітна активність гурту припадає на період до повномасштабної війни. У 2021 році вийшов ремейк пісні «Маленькая стая», записаний за участі Андрія Макаревича, Юрія Шевчука, Євгена Маргуліса, Олексія Романова та музикантів, які в різні роки були пов’язані з «Братами Карамазовими». Після цього нових широко представлених релізів колективу не з’являлося.
Позиція щодо війни в Україні та зв’язки з Кремлем і РПЦ
Після початку повномасштабного вторгнення Олег Карамазов опублікував в Instagram допис-молитву, однак прямого засудження російської агресії в ньому не було. Після цієї публікації музикант практично припинив відкриту комунікацію та перестав регулярно з’являтися в інформаційному просторі.
Його попередня діяльність мала виразний релігійний і політичний контекст. У 2008 році Карамазов був одним з організаторів та учасників туру до 1020-річчя Хрещення Русі. У заходах брали участь гурти «ДДТ», «Брати Карамазови», «С.К.А.Й.», а також представники православного середовища, зокрема Андрій Кураєв та Андрій Ткачов.
Окремим проєктом став тур «Ми єдині» у 2013 році, який підтримував рух «Український вибір» Віктора Медведчука. У його риториці акцент робили на спільності України, Росії та Білорусі й концепції «триєдиного народу».
У травні 2012 року митрополит Володимир Сабодан нагородив Олега Карамазова орденом Святого апостола Андрія Первозванного. У листопаді того самого року Володимир Путін підписав указ про нагородження музиканта російським орденом Дружби. Церемонія відбулася в Кремлі, де нагороду Карамазову вручив тодішній міністр культури РФ Володимир Мединський.
У 2015 році в Москві Карамазов говорив про Україну та Росію як про частини «однієї великої країни» й використовував формулювання про «велику імперію». Він також заявляв про небажання виступати в Україні. У 2020 році музикант увійшов до оргкомітету форуму УПЦ «Люди миру» як керівник МГО «День Хрещення Русі».
Історія створення колективу та колишні учасники
Історія «Братів Карамазових» почалася на межі 1990–1991 років. У різних джерелах місцем створення називають Дніпропетровськ або Київ. Так само існують різні версії походження назви: за поширеною версією, її запропонував Юрій Шевчук, тоді як окремі історичні матеріали пов’язують ранню назву «Карамазови» з колишнім клавішником «ДДТ» Володимиром Сігачовим.
Упродовж існування склад гурту неодноразово змінювався. Серед музикантів, які в різні роки працювали з колективом, згадуються:
- Олег Карамазов — вокал, фронтмен;
- Саша Захаров — барабани;
- Рінат Насіров — бас-гітара;
- Діма Варшавчик — гітара;
- Олена Філіппова — духові інструменти;
- Оля Єгорова — мандоліна;
- Ігор Мороз — клавішні;
- Євген Зайцев — клавішні;
- Толя Наконечний — бас-гітара;
- Артем Лейсман — музикант різних складів;
- Герман Єгоров — музикант різних складів.
До історії гурту також були причетні Михайло Алексєєв, Олександр Вавренюк, Петро Чуркін, Дмитро Найдич, Єгор Учайкін, Леонід Зубок, Сергій Круценко та інші музиканти. Тому цей перелік не є складом однієї конкретної концертної формації, а охоплює різні періоди існування колективу.
Дискографія гурту Брати Карамазови
Дискографія гурту включає студійні альбоми, збірки, сингли та спільні проєкти. Частина ранніх записів має суперечливу історію видання, тому їхній статус у різних каталогах може відрізнятися.
| Рік випуску | Назва релізу | Тип / Особливості |
|---|---|---|
| 1991 | «Время» / «Лютый друг» / «Выход» | Ранній запис або мініальбом, який у різних джерелах має різні назви |
| 1995 | «Семь худших песен разных лет» | Ранній студійний альбом |
| 1997 | «Ледокол Киев» | Повноформатний альбом |
| 1998 | «Солнце догонит тебя» | Сингл |
| 1999 | «2 UP SAE» | Студійний реліз |
| 2000 | «Братья Карамазовы и Друзья» | Спільний проєкт із запрошеними музикантами |
| 2003 | «Избранное» | Збірка композицій |
| 2005 | «В мире животных. Часть І. Бельмондо» | Перша частина концептуального альбому |
| 2008 | «Целая жизнь» | Спільний студійний проєкт за участі Юрія Шевчука та музикантів «ДДТ» |
| 2008 | «dobрыхdорог. В мире животных. Часть II» | Друга частина концептуального циклу |
| 2021 | «Маленькая стая» | Ремейк і один з останніх публічно відомих релізів гурту |
Назви релізів наведено мовою оригінальних видань. Після 2021 року нових широко представлених офіційних релізів «Братів Карамазових» у відкритих джерелах не зафіксовано.
