М’який знак (ь), або знак м’якшення, не позначає окремого звука. Він показує, що попередній приголосний вимовляється м’яко. Щоб правильно написати слово, спершу перевірте, де стоїть приголосний і який звук іде за ним.
Коли пишеться м’який знак у питомих українських словах
У питомих українських словах ь найчастіше пишеться після букв д, т, з, с, ц, л, н. Запам’ятати їх допоможуть фрази «Де ти з’їси ці лини» та «Де сонце золоте». У кожній із цих фраз трапляються всі сім приголосних:
- зубні приголосні в кінці слова й складу;
- дієслівні форми на -ться;
- родовий відмінок множини;
- окремі форми числівників.
Після д, т, з, с, ц, л, н знак м’якшення пишеться в кінці слова або складу: мідь, мить, мазь, ліс, палець, сіль, кінь. Він зберігається і перед іншим приголосним, як у слові просьба.
У дієсловах ь стоїть у формах на -ться: пишеться, вчиться, сміються, підносяться. У формі на -ться знак м’якшення входить до дієслівного закінчення перед часткою -ся.
У родовому відмінку множини пишемо ь у формах іменників на -ня: їдалень, долонь, пісень, вишень. Так само з м’яким знаком пишуться місць і сердець.
У числівниках знак зберігається в окремих непрямих відмінках: вісьмома, шістдесятьма. Ці форми зручніше запам’ятовувати разом із числівниками, від яких вони утворені.
Правопис суфіксів із м’яким знаком
У прикметниках після основи можуть стояти суфікси -ськ-, -зьк- і -цьк-. Наприклад: український, учительський; празький, запорізький; козацький, донецький. У цих словах не кожна літера ь належить суфіксу: іноді знак уже був у початковій основі.
Якщо основа закінчується на ь, перед суфіксом -ськ- його зберігаємо: коваль — ковальський, учитель — учительський. Після твердого приголосного окремий знак не додається: богатир — богатирський.
У зменшувально-пестливих словах пишуться суфікси -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-. Приклади: рученька, тихенький; голівонька, дівчинонька; малесенький, тихесенький; тонісінький, чистісінький; малюсінький, тонюсінький. У кожному з цих суфіксів ь є частиною його написання.
Коли м’який знак не пишеться
Не кожна м’якість у вимові позначається літерою ь. У деяких позиціях її написання заборонене, навіть якщо слово вимовляється м’яко.
Після губних б, п, в, м, ф знак м’якшення не ставимо. Мнемонічна фраза «МаВПа БуФ» допомагає пригадати ці літери: голуб, степ, любов, сім, торф.
Після шиплячих ж, ч, ш, щ м’який знак також не пишеться: ніж, піч, тиш, дощ, ріж, стережи. У цих прикладах ь не додається ні в кінці слова, ні у формі дієслова.
Після р знак м’якшення не ставлять у кінці слова або складу: писар, кобзар, буквар, Харків, перевір, гіркий. Перед о всередині складу ь можливий: трьох, згорьований.
У словах пісня, кузня, сніг, мотуззя, знання м’якість приголосного передається наступною літерою або самим поєднанням звуків, тож додатковий ь не потрібен. У слові радість знак стоїть після т, а не між двома приголосними: він позначає м’якість кінцевого т.
Перевіряючи слова на -чин, подивіться на початкову форму. Якщо в ній є ь, його зберігаємо перед суфіксом: донька — доньчин, лялька — ляльчин, ненька — неньчин.
У словах матінка, рибалка, хустинка м’якого знака в початковій формі немає, тому його не додають і в похідних формах: матінчин, рибалчин, хустинчин. Отже, перед суфіксом -чин знак м’якшення не з’являється сам по собі — написання залежить від початкового слова.
Правила вживання м’якого знака в іншомовних словах
За § 139 Українського правопису, в іншомовних словах ь пишеться після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї та йо. Приклади: ательє, бульйон, віньєтка, дуенья, каньйон, кондотьєр, конферансьє, марсельєза, мільярд, сеньйор. У словах бульйон і каньйон знак стоїть перед йо.
У власних назвах цей принцип видно в написанні В’єнтьян, Кордильєри, Севілья. Знак м’якшення позначає м’якість попереднього приголосного перед наступною літерою, а не замінює апостроф.
Після л перед іншим приголосним або в кінці слова ь у частині запозичень пишеться відповідно до вимови в мові-джерелі: альбатрос, джоуль, кольт, магістраль, фільм. У словах джоуль і магістраль знак стоїть наприкінці, а в кольт і фільм — перед приголосним.
Апостроф має іншу функцію: він показує роздільну вимову перед я, ю, є, ї після губних, р, а в окремих запозиченнях — і після шиплячих. Тому в слові мільярд пишеться ь, а в назві В’єнтьян — апостроф після в та м’який знак у частині тьян.
Таблиця типових пасток і винятків для підготовки до НМТ
У тестах часто перевіряють не загальне правило, а одну літеру в короткому слові. Закрийте першу колонку й спробуйте відновити правильне написання за підказкою.
| Слово з правильним написанням | Типова помилка | Чому саме так (правило-підказка) |
|---|---|---|
| баский | баський | У слові баский перед суфіксом -к- м’який знак не пишеться. Порівняйте: плоский, різкий, боязкий. |
| боязкий | боязській | Прикметник має суфікс -к- і закінчення -ий: бояз-к-ий. Форми з -ськ- тут немає. |
| промінчик | проміньчик | Перед ч у суфіксі -чик знак м’якшення не зберігається: промінь — промінчик, камінь — камінчик. |
| доньчин | дончин | У початковій формі донька є ь; у похідному слові доньчин його зберігаємо. |
| різьбяр | різбяр / різьб’яр | Знак м’якшення зберігається в основі слова різьба. Апостроф у слові різьбяр не потрібен. |
| Харків | Харьків | Після р у кінці складу м’який знак не пишеться. |
Для самоперевірки виписуйте сумнівне слово разом із його початковою формою: так легше побачити, чи зберігається ь у похідному слові. Після цього поясніть написання одним правилом — це допоможе не покладатися лише на зорову пам’ять.
