Літера “Ї” в українській абетці є унікальною, адже її немає в багатьох інших слов’янських мовах. Вона не тільки формує характерну українську звукову гармонію, а й відіграє важливу роль у мовленні та письмі. У цій статті ми розглянемо список українських слів на літеру “Ї”, розсортованих за частинами мови, і коротко пояснимо їх значення. Також ви дізнаєтеся цікаві факти про цю літеру, її історію та використання.
Іменники
Іменники на літеру “Ї” досить рідкісні, але цікаві, адже багато з них мають національне або природне походження. Іменники – це частина мови, яка називає предмети, людей, тварин, явища природи або абстрактні поняття. Літера “Ї” зустрічається у назвах деяких рідкісних або застарілих іменників, що надає їм унікального звучання.
Приклади
- Їжак – маленька тварина з голками на спині.
- Їдальня – приміщення для прийому їжі.
- Їзда – процес руху транспортного засобу або вершника.
- Їжа – продукти харчування, споживання їжі.
- Їдкість – властивість речовини, яка подразнює або завдає шкоди при контакті (наприклад, кислотність).
Дієслова
Дієслова на літеру “Ї” рідко зустрічаються, однак вони мають важливе значення у повсякденному мовленні. Дієслова виражають дію або стан. В українській мові дієслова на “Ї” є обмеженими в кількості, але їх значення допомагають передати рух або зміни.
Приклади
- Їхати – переміщатися на транспорті.
- Їсти – приймати їжу.
- Їздити – часто пересуватися транспортом.
Прикметники
Прикметники на “Ї” вказують на особливі риси або властивості предметів, роблячи опис більш живим і точним. Прикметники допомагають краще описати предмети або явища, визначаючи їхні якості. У цьому розділі ми розглянемо прикметники, що починаються на “Ї”, і пояснимо їхні значення.
Приклади
- Їдкий – такий, що має різкий або гострий смак чи запах (наприклад, кислота).
- Їстівний – придатний до споживання, який можна їсти.
- Їдливий – агресивний або гострий у вираженні, саркастичний.
Прислівники
Прислівники на літеру “Ї” рідкісні, але вони додають точності до опису дій або станів. Прислівники виражають спосіб, час або місце дії. Хоча прислівників на “Ї” небагато, вони відіграють важливу роль у побудові речень та уточненні змісту.
Приклад
- Їдко – різко або гостро, зі смаком, що подразнює.
Слова зі словника Бориса Грінченка
Борис Грінченко був видатним українським мовознавцем та автором фундаментального «Словаря української мови». Ось добірка слів, що починаються на літеру “Ї”, зі словника Грінченка:
- їбунка — невідоме, застаріле слово, імовірно, пов’язане з побутом або стравами.
- їволга — інша назва птаха, відомого як іволга.
- їд — отрута, токсичні речовини.
- їда — процес вживання їжі.
- їдало — місце, де відбувається прийом їжі.
- їдальний — пов’язаний із їжею або вживанням їжі.
- їдання — акт або процес вживання їжі.
- їдати — їсти, вживати їжу.
- їден — одиничний, єдиний.
- їдениця — хтось або щось єдине в своєму роді.
- їдення — те саме, що й їда.
- їдець — той, хто їсть.
- їдження — процес вживання їжі.
- їдиме — те, що можна їсти.
- їдиначитися — ставати або бути єдиним.
- їдіння — процес прийому їжі.
- їдкий — гіркий або гострий на смак.
- їдло — їжа, страви.
- їднак — однаковий.
- їднаковий — схожий, тотожний.
- їднаково — однаково, так само.
- їднанки — взаємозв’язки між людьми.
- їднати — єднати, об’єднувати.
- їдненький — малий, єдиний у своєму роді.
- їднолітці — ровесники, люди одного віку.
- їдовитий — отруйний, небезпечний.
- їдом — отрута.
- їдомий — їстівний, придатний до споживання.
- їдуха — застаріла назва хвороби, пов’язаної з порушенням дихання.
- їдцем — той, хто їсть.
- їдьма — багато чого-небудь, у великій кількості.
- їєшня — інша назва страви омлет або яєчня.
- їжа — продукти для вживання в їжу, страви.
- їжак — невелика тварина, відома своїми голками.
- їжаковий — той, що стосується їжака.
- їжакуватий — схожий на їжака, з шипами або гострими деталями.
- їжачиха — самка їжака.
- їжачич — дитинча їжака.
- їжик — зменшувальне від слова “їжак”.
- їжитися — настовбурчуватися, як їжак.
- їжно — з’їдливо, іронічно.
- їз — шлях, дорога, їзда.
- їзда — процес пересування на транспорті.
- їздець — вершник, той, хто їздить верхи.
- їзджалий — той, хто часто їздить або вже мав досвід їзди.
- їздити — пересуватися на транспорті.
- їздитися — пасивна форма від “їздити”.
- їздня — їзда або подорож.
- їздун — той, хто їздить.
- їзити — їздити, пересуватися.
- їзок — невідоме, застаріле слово.
- її — займенник жіночого роду, що вказує на приналежність.
- їй-бо — запевнення, вираз вірності словам.
- їмельга — невідоме, застаріле слово.
- їр — застаріла назва яру.
- їрований — вкритий ярами, пересічений.
- їство — сутність, природа, іноді — харчування.
- їсти — вживати їжу.
- їстивний — їстівний, придатний для вживання.
- їстиво — їжа, страви.
- їстик — інструмент для прийому їжі.
- їстися — пасивна форма від “їсти”.
- їстки — інструменти для їжі або невеликі шматки їжі.
- їстовець — застаріле слово, що означає їжу.
- їстовний — придатний для їжі, їстівний.
- їстоньки — зменшувальне від “їжа”.
- їсточки — зменшувальна форма від слова “їжа”.
- їх — займенник множини, що вказує на приналежність.
- їхавиця — те саме, що й поїздка.
- їхати — пересуватися на транспорті.
- їхатоньки — зменшувальне, ласкаве до “їхати”.
- їхній — присвійний займенник, що вказує на приналежність.
Цікаві факти про літеру “Ї”
Літера “Ї” є унікальною для української мови і має цікаву історію та особливості. Вона відсутня у багатьох інших мовах, що підкреслює її унікальність. У цьому розділі ми розглянемо кілька цікавих фактів про цю літеру.
- Унікальність у слов’янських мовах. Літера “Ї” є винятково українською. У російській, білоруській або польській мовах такої літери немає.
- Подвійна функція. Літера “Ї” виконує подвійну функцію – вона означає м’який звук “і” та одночасно позначає йотоване “й”.
- Походження. Літера “Ї” виникла в українській абетці для уникнення двозначності у написанні слів, таких як “її” (не плутати з “ії”).
- Постійне наголошування. У всіх словах літера “Ї” завжди вимовляється виразно, навіть у ненаголошеній позиції.
Літера “Ї” не тільки надає українській мові унікальності, але й виступає важливою складовою у формуванні національної ідентичності. Слова на “Ї” є невід’ємною частиною нашого мовного спадку, і їхнє знання допомагає краще розуміти красу та особливості української мови.
