В українській мові важливо дотримуватися норм, особливо коли йдеться про нові правила написання слів. Одне з поширених запитань – правопис слова “хоч не хоч”. За оновленим правописом правильним є варіант “хоч-не-хоч”, і саме він відповідає нормам сучасної української мови. У цій статті ми детально розглянемо, як правильно вживати цей прислівник, коли писати його через дефіс, а коли – ні, та чому варто знати хоч-не-хоч правила. Якщо вас цікавить “хоч не хоч” правопис або ви шукаєте пояснення, цей матеріал саме для вас.
Хоч не хоч – новий правопис
Українська мова – гнучка, барвиста й жива. Її правила змінюються разом із суспільством. Іноді навіть звичні вислови набувають нових граматичних форм. Один із таких прислівник “хоч-не-хоч”. На перший погляд, простий вираз. Але саме в його написанні часто виникає сумнів. Чи варто писати через дефіс? А скільки їх – один чи два?
Філологи дають чітку відповідь: “хоч-не-хоч” завжди пишеться через два дефіси. І ось чому.
Що таке прислівник “хоч-не-хоч”
Цей прислівник означає дію всупереч бажанню. Тобто тоді, коли хтось змушений щось зробити, незалежно від того, хоче він цього чи ні. Це стійке словосполучення стало частиною розмовної мови, публіцистики, іноді навіть художніх текстів.
“Хоч-не-хоч” – це не словосполучення, а цілісний прислівник, який несе значення “вимушено”, “без вибору”, “змушено”.
Правопис прислівника хоч-не-хоч
У Новому українському правописі 2019 року цей тип прислівників має чітке правило. Якщо прислівник утворено повторенням однакових слів, між якими є частка або прийменник, він пишеться через два дефіси.
Такі прислівники:
- завжди вважаються цілісними за значенням
- не розділяються ні на частини, ні на окремі слова
- не мають змінних форм
Отже, пишемо правильно – “хоч-не-хоч”.
Хоч не хоч правопис коми
Прислівник “хоч-не-хоч” завжди пишеться через два дефіси. Кома біля нього ставиться лише тоді, коли це вставне слово, яке можна забрати з речення без зміни змісту. Якщо ж воно просто пояснює, як відбувається дія, кома не потрібна. Наприклад: Хоч-не-хоч доведеться звикати (кома не ставиться) і Він, хоч-не-хоч, погодився(кома ставиться). Усе залежить від ролі слова в реченні.
Інші прислівники, що пишуться через два дефіси
Прислівник “хоч-не-хоч” не один у своєму роді. Він належить до цілої групи подібних виразів, які пишуться за тим самим принципом.
Ось кілька прикладів:
- пліч-о-пліч – поруч, разом
- будь-що-будь – за будь-яких умов
- віч-на-віч – наодинці
- всього-на-всього – лише
- горе-горенько – про велику біду
- село-місто – про міщанський стиль життя
- тихо-тихо – підсилення дії (може бути також у значенні повтору)
Ці прислівники мають чітке значення й цілісну будову. Саме тому дві дефісні риски – обов’язкові.
Уживання в реченні
Щоб краще запам’ятати написання прислівника, доцільно розглянути приклади в реченнях.
Приклади:
- Мама сказала прибрати в кімнаті, і він, хоч-не-хоч, почав складати речі.
- Хоч-не-хоч, а працювати треба.
- Вони хоч-не-хоч пішли на перемовини.
- Дитина хоч-не-хоч мусила погодитися.
- Хоч-не-хоч, а час іти далі.
- Життя, хоч-не-хоч, змушує робити вибір.
- Хоч-не-хоч, а змінювати звички доведеться.
- Хоч-не-хоч, а слід слухати поради досвідчених.
- Він погодився хоч-не-хоч, бо не мав виходу.
- Доля, хоч-не-хоч, штовхає вперед.
Отже, тепер ви знаєте, хоч не хоч як пишеться за новим українським правописом. Правильна форма – “хоч-не-хоч”, і саме її слід використовувати в офіційних текстах та мовленні. Пам’ятайте: як пишемо “хоч не хоч”, залежить від знання актуальних мовних норм, тож варто перевіряти зміни у правописі. Дотримуючись правил, зокрема таких, як “хоч-не-хоч” правопис, ви підвищуєте рівень своєї мовної грамотності.
