Іван Франко — це одна з найвидатніших постатей в українській літературі та культурі. Його життя та творчість залишили незабутній слід у серцях мільйонів українців та шанувальників по всьому світу. Іван Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, але й активним громадським діячем, перекладачем та науковцем. Його багатогранна діяльність охоплювала різноманітні сфери: від літератури та політики до соціальних реформ. У цій статті ми зібрали цікаві та маловідомі факти про життя і творчість Івана Франка, які допоможуть краще зрозуміти цю велику людину.
Сім’я та ранні роки
- Іван Франко народився, коли його батькові Якову було за 50 років. Мати Івана була на 30 років молодша за батька і походила з шляхетного роду Кульчицьких.
- Завдяки підтримці батька, Франко навчався в кращій школі сусіднього села, а потім у гімназії в Дрогобичі. Батько радів його успіхам, особливо на іспитах, де Франко отримував нагороди.
- Яків, батько Франка, був ковалем і завжди вірив у освіту свого сина. Після смерті Якова, коли Івану було лише 9 років, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика, який став для Івана доброю підтримкою.
- Мати Івана Франка померла, коли Івану було всього 15 років.
- Іван Франко був активною і допитливою дитиною. Він часто проводив час у лісах, розмовляючи з природою. Вже з дитинства любив читати і допомагав однокласникам у навчанні, заробляючи гроші.
- Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив у далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися в її столярній майстерні, що знайшло відображення у творі «У столярні».
Факти з життя
- Молодий Франко захоплювався ідеями соціалізму, читав твори Маркса і Енгельса. Однак наприкінці життя зрозумів хибність цих ідей і назвав соціалістичну державу тюрмою.
- Після другого арешту в 1880 році Франко ледь не помер від голоду. Він написав повість «На дні» і надіслав її до Львова, живши три дні на 3 центи, знайдені на березі річки Прут. Його врятував старий служитель готелю.
- Франко був відомий своїми атеїстичними поглядами, які пропагував протягом усього життя.
- Франко дуже любив збирати гриби, які потім варили, смажили та сушили на зиму. Його донька писала, що присмажені гриби з молодою картоплею були улюбленою стравою батька.
- Іван Якович славився вмінням готувати смачну каву.
- Одягався поет скромно, на урочисті випадки просив фрак у товаришів. Якось, після лекції у Львівському університеті, слухачі підкидали Франка, бо їм дуже сподобалася лекція. І позичений фрак тріснув прямо в процесі, адже був не зовсім по розміру.
Творчість і кар’єра
- Франко написав близько 6000 творів, включаючи 10 поетичних збірок, 10 творів великої прози, близько 100 малої прози і понад 3000 публіцистичних статей. Його праця була викликана любов’ю до писання, почуттям обов’язку перед нацією і необхідністю заробітку.
- Працював у польських, німецьких та австрійських виданнях, оскільки гонорари там були значно вищі, ніж в українських. Франко став першим українським письменником, який заробляв на життя пером.
- Франко підтримував жіночу творчість, допомагав письменницям, таким як Уляна Кравченко та Наталія Кобринська. Він був одним з перших чоловіків-феміністів свого часу.
- Франко відіграв важливу роль у поширенні назви «українці» замість «русини» в Галичині. У своїй праці «Одвертий лист до галицької української молодежі» (1905) він писав про необхідність відчувати себе українцями без соціальних кордонів.
- Франко вивчав індійську літературу, філософські твори та тексти Вед на санскриті. Він переклав біблійну «Книгу Буття», яка донині є одним з найбільш точних перекладів українською мовою.
- Франко знав 19 мов (російську, білоруську, польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську, хорватську, старослов’янську, литовську, давньогрецьку, латинську, німецьку, англійську, французьку, італійську, іспанську, єврейську і староєврейську) і навчався у трьох університетах: Львівському, Чернівецькому та Віденському, де захистив докторську дисертацію.
- У Відні встановлені меморіальна дошка та пам’ятник на честь митця.
- Франко єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
Особисте Життя
- Під час навчання в Дрогобичі Франко закохався в Ольгу Рошкевич, сестру свого друга. Через арешт Франка за підозру в соціалістичній діяльності їхні стосунки зруйнувалися, і Ольгу віддали заміж за іншого.
- Франко закохався в польку Юзефу, яка відкинула його пропозицію через свою хворобу на сухоти. Вона невдовзі померла, залишивши глибокий слід у його житті.
- Третє велике кохання Франка – Ліна, молода працівниця пошти. Попри його залицяння, вона не вважала Франка гарною партією, що призвело до створення низки літературних творів, таких як “Зів’яле листя” і “Маніпулянтка”.
- У 1886 році Франко одружився з Ольгою Хоружинською, сиротою зі шляхетного роду. Їхній шлюб був концептуальним, об’єднавши Галичину та Наддніпрянщину.
- Пару звела Ольга Косач, мати Лесі Українки, коли Іван Франко гостював у Києві. Хоружинська була дуже милою і дуже сподобалась поету.
- Подружнє життя Франків було сповнене труднощів. Матеріальні нестатки, злидні та вороже ставлення оточуючих негативно вплинули на здоров’я Ольги, яка згодом померла від сухот і нервового перенапруження.
- Понад 27 років Франко не мав власного помешкання, переїжджаючи з однієї квартири в іншу, поки у 1902 році не оселився у власному будинку у Львові.
- Франко мав четверо дітей: трьох синів – Андрій, Петро й Тарас та дочку, на ім’я Ганна. Діти завжди вигадували нові розваги. Родина часто тримала вдома різних тварин, що додавало хаосу в їхнє життя.
Останні роки
- Франко мав проблеми зі здоров’ям через системні переохолодження, що призвело до ревматоїдного поліартриту. Його лікували токсичними препаратами, що лише погіршило стан.
- У 1908 році стан здоров’я Франка значно погіршився, але він продовжував працювати. Останні роки життя були важкими, і він страждав від сильних болів. Помер Іван Франко 28 травня 1916 у віці 59 років у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
Іван Франко був не просто письменником чи поетом — він став інтелектуальним лідером і натхненником для багатьох поколінь українців. Його творчий спадок, наповнений глибокими думками та емоціями, продовжує жити й сьогодні, надихаючи нові покоління. Попри всі труднощі, з якими він стикався в житті, Франко залишив по собі неоціненну спадщину, яка залишається важливою частиною української культурної скарбниці.