Багато хто з нас щодня каже «вибачаюсь», «я дуже вибачаюсь» або «вибачте, будь ласка, я вибачаюсь» і навіть не підозрює, що ці слова є грубою лексичною помилкою. Ця конструкція так глибоко ввійшла в повсякденну мову, що здається природною, але з точки зору української граматики й культури вона абсолютно неправильна.
Що насправді означає «я вибачаюсь»
Дієслово «вибачатися» є зворотним: воно завжди вимагає, за кого чи перед ким ми вибачаємося. Коли ми кажемо «я вибачаюсь», ми буквально говоримо: «Я сам себе вибачаю». Тобто ми ставимо себе на місце того, хто має право прощати, а не на місце того, хто просить пробачення. Це звучить гордо й навіть трохи смішно, якщо задуматися.
Українська мова має власні правильні способи вибачитися, які звучать щиро й природно.
Як правильно вибачатися українською
Ось найпоширеніші й абсолютно правильні варіанти:
- Вибачте.
- Перепрошую.
- Вибач(те), будь ласка.
- Перепрошую, будь ласка.
- Пробач(те).
- Пробачте мені.
- Даруйте (більш книжний, але дуже ввічливий варіант).
- Вибач, що… / Перепрошую, що…
- Дуже перепрошую.
- Щиро вибачаюсь… стоп! — краще: Щиро вибачте.
- Дуже жалкую про те, що сталося.
- Мені дуже соромно за…
Чому «вибачаюсь» стало такою поширеною помилкою
Ця форма прийшла з російської мови («я извиняюсь»), де вона хоч і не ідеальна, але принаймні існує. В українській мові зворотне дієслово «вибачатися» завжди потребує додатка: вибачаюся перед вами, вибачаюся за затримку тощо. Без цього додатка фраза звучить неприродно й неправильно. Але через багаторічне двомовне середовище помилка «застрягла» навіть у тих, хто говорить українською щодня.
Порівняльна таблиця – неправильно / правильно
| Неправильно | Правильно | Пояснення |
|---|---|---|
| Я вибачаюсь | Вибачте / Перепрошую | «Я вибачаюсь» = я сам себе вибачаю |
| Я дуже вибачаюсь | Дуже перепрошую / Щиро вибачте | Посилення не робить помилку правильною |
| Вибачаюся | Вибачте / Перепрошую | Коротка форма теж неправильна |
| Вибачте, я вибачаюсь | Вибачте, будь ласка | Двічі вибачатися в одному реченні не треба |
| Я вибачаюсь за запізнення | Перепрошую за запізнення | Навіть із додатком краще уникати цієї форми |
Якщо ви хочете, щоб ваші вибачення звучали щиро й по-українськи, повністю відмовтеся від слова «вибачаюсь». Найкоротше й найприродніше — просто сказати «Вибачте» або «Перепрошую».
Вибачатися українською — це не просто формальність. Це вияв поваги до людини й до рідної мови. Один раз навчившись казати «Вибачте» замість «я вибачаюсь», ви назавжди позбудетеся дивного відчуття, що вибачаєте самі себе. А ваші слова стануть набагато теплішими й щирішими.
