Середній термін розкладання пластику в землі становить близько 400 років. Цей матеріал створений бути довговічним, тому природні процеси окислення та розпаду діють на нього надзвичайно повільно. Залежно від хімічного складу та товщини виробу, процес деградації може тривати від 100 до рекордних 1000 років.
Як довго розкладається пластик у природі
Швидкість, з якою пластик зникає з навколишнього середовища, безпосередньо залежить від типу полімеру та умов, у яких він перебуває. Більшість сучасних побутових відходів виготовлені з нафтопродуктів, які не розпізнаються бактеріями як їжа, тому біологічний розпад практично не відбувається.
У ґрунті, де відсутній прямий доступ сонячного світла, пластик розкладається протягом 400 років і довше. Якщо предмет потрапив у глибокі шари сміттєзвалища, він може зберігати свою структуру століттями, оскільки без кисню та ультрафіолету хімічні зв’язки залишаються стабільними.
Терміни розкладання різних видів пластикових відходів
Предмети щоденного вжитку мають різну щільність полімерів та хімічні домішки, що безпосередньо впливає на час їхнього перебування в екосистемі.
| Вид пластикового виробу | Термін розкладання |
|---|---|
| Пластикова пляшка | 180-500 років (до 1000 років) |
| Поліетиленовий пакет | близько 400 років |
| Одноразовий посуд | до 500 років |
| Пластикові соломинки | 200 років |
| Рибальська волосінь | 600 років |
Наведені дані є середніми показниками для помірного клімату. У холодних регіонах або у морській воді ці цифри можуть бути значно вищими через уповільнення хімічних реакцій.
Порівняння з іншими матеріалами: скло, метал, папір
Пластик вважається одним із найпроблемніших видів сміття, проте він не єдиний матеріал, що роками накопичується на полігонах. Для розуміння масштабу варто порівняти його з іншими типами відходів, які ми щодня викидаємо у смітник.
- Скляна пляшка (1000 років)
- Алюмінієва банка (200-500 років)
- Батарейка (близько 100 років)
- Деревина (3-10 років)
- Папір і картон (кілька місяців)
Як бачимо, скло та метал можуть конкурувати з пластиком за тривалістю розпаду. Проте, на відміну від скла, пластик при руйнуванні виділяє токсичні сполуки, які залишаються у ґрунті та воді.
Від чого залежить швидкість деградації
Швидкість руйнування полімерних сполук не є стабільною величиною, адже вона напряму залежить від декількох агресивних факторів зовнішнього середовища.
- Вплив сонячного ультрафіолету
- Знаходження під землею
- Перебування у воді (Світовий океан)
Закопаний у землю пластик без доступу кисню та світла лежить значно довше, зазвичай від 400 до 500 років. У той самий час предмети, що знаходяться на поверхні під прямими сонячними променями, швидше стають крихкими та починають розпадатися на дрібні фрагменти.
Проблема утворення мікропластику
Важливо розуміти, що пластик майже не піддається повному біологічному розкладанню. Оскільки звичайні бактерії не здатні його перетравлювати, матеріал просто розпадається на дедалі менші частини під дією вітру, води та сонця.
Процес фрагментації перетворює пластикові вироби на мікропластик — частинки розміром менше 5 мм. Цей пил вічно залишається в екосистемі, легко просочується у підземні води та забруднює ґрунт, що завдає прямої шкоди всьому харчовому ланцюгу, включаючи людину.
Оскільки мікропластик не зникає повністю, він накопичується в організмах тварин і рослин. Це робить навіть “розкладений” на дрібні частки пластик небезпечним фактором, який продовжує впливати на довкілля через сотні років після використання самої пляшки чи пакета.
