Запірна арматура на будь-якому серйозному виробництві рано чи пізно переходить на дистанційне керування. Ручні маховики залишаються хіба що як резерв, а основну роботу виконують електроприводи. Проблема в тому, що вибір приводу часто зводять до одного питання – крутного моменту. Насправді параметрів, які визначають, чи відпрацює механізм свій ресурс, значно більше. Ми розібрали основні разом із фахівцями ТОВ «ЗАВОД «АРМА», офіційного представника австрійського виробника електроприводів SCHIEBEL в Україні.
Момент і запас за ним
Крутний момент розраховують не за паспортом засувки, а з урахуванням реальних умов: тиску середовища, температури, наявності абразивних включень, частоти спрацювань. Стандартна практика – закладати запас 20-30 % від розрахункового значення. Занадто великий запас теж шкодить: потужний привод здатен просто зірвати шпиндель або пошкодити ущільнення при закритті.
Режим роботи
Тут інженери помиляються найчастіше. Привод для засувки, яка відкривається двічі на зміну, і привод для регулювального клапана в контурі автоматичного регулювання – це різні машини. Регулювальні механізми працюють у режимі S4 з великою кількістю вмикань за годину, і їхній редуктор та електродвигун розраховані під таке навантаження. Поставити на регулювання привод із запірної серії означає отримати перегрів обмоток десь на третьому місяці експлуатації.
Вибухозахист і кліматичне виконання
Для нафтогазової галузі, хімії, об’єктів зберігання палива потрібне обладнання з відповідним маркуванням вибухозахисту. В Україні воно має відповідати Технічному регламенту обладнання та захисних систем для потенційно вибухонебезпечних середовищ (постанова КМУ № 1055 від 28.12.2016). Без цих документів об’єкт просто не введуть в експлуатацію. Окремо перевіряють ступінь захисту оболонки – для вуличного розміщення в українському кліматі мінімум IP67, а для об’єктів із затопленням – IP68.
Поведінка при зникненні живлення
Критичний момент для об’єктів, де арматура має перейти в безпечне положення незалежно від стану електроживлення. Технологію аварійного захисту Failsafe реалізують по-різному: за допомогою механічного накопичувача енергії, пружинного повернення або буферних конденсаторів. У лінійці SCHIEBEL для таких завдань передбачена окрема серія приводів Failsafe, яку застосовують на об’єктах атомної енергетики, нафтогазового сектору та інших галузей із підвищеними вимогами до функціональної безпеки.
Інтеграція в АСУ ТП
Сучасний привод – це вузол із власним контролером, який має віддавати дані наверх. Питання, яке варто ставити постачальнику ще на етапі підбору: які польові шини підтримує пристрій. Profibus DP, Modbus RTU, HART, Foundation Fieldbus – від цього залежить, чи доведеться потім ставити шлюзи та перетворювачі. Приводи з підтримкою предиктивного обслуговування додатково збирають статистику по кількості циклів, споживаному струму й температурі редуктора, що дозволяє планувати ремонти за фактичним станом, а не за календарем.
Сервіс
Останнє за списком, але не за значенням. Привод живе на об’єкті 15-20 років. За цей час знадобиться пусконалагодження, оновлення прошивки, заміна ущільнень, іноді ремонт редуктора. Постачальник без власної сервісної служби та складу запчастин в Україні перетворює будь-яку несправність на місяці простою.
