Тетяна Даниленко — українська журналістка, теле- та радіоведуча, авторка цифрових медіапроєктів. Її професійний шлях охоплює друковані медіа, новинне телебачення, суспільно-політичні програми, радіо та авторські відеоформати. Окреме місце в її біографії посідають 13 років роботи на «5 каналі», рекордний телемарафон і подальша діяльність у цифрових медіа.
Біографія, родина та освіта
Тетяна Володимирівна Даниленко народилася 30 жовтня 1983 року в Житомирі. Станом на вересень 2026 року їй 42 роки, а 30 жовтня виповниться 43. Її батько — український письменник Володимир Григорович Даниленко.
Журналістську діяльність Даниленко розпочала у 16 років. Із 1999 року вона дописувала до газети «Українське слово», де отримала перший досвід роботи з інформаційними матеріалами. У 2001–2006 роках навчалася в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Кар’єра на телебаченні, радіо та рекорд Гіннеса
Професійний шлях Тетяни Даниленко охопив новинну журналістику, телевізійні ефіри, суспільно-політичні програми та радіо. Вона працювала на СТБ, «5 каналі», долучалася до Hromadske, а пізніше перейшла на ZIK і «Радіо НВ». За роботу в медіа журналістка отримала Почесну грамоту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2008 році, а 2011 року стала лауреаткою премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг».
| Період | Медіа / Проєкт | Посада / Роль | Ключові проєкти |
|---|---|---|---|
| 2002–2004 | СТБ | Кореспондентка | Програма «Вікна-столиця» |
| 2004–2017 | «5 канал» | Парламентська кореспондентка, ведуча | «Час новин», «Час: підсумки», «Час: підсумки тижня», «Час: підсумки дня» |
| З 2013 року | Hromadske | Журналістка та ведуча окремих проєктів | Робота паралельно з «5 каналом» у період запуску медіа |
| 2017–2019 | ZIK | Ведуча авторських суспільно-політичних програм | Face 2 Face, «Гра Z вогнем» |
| 2018–2020 | «Радіо НВ» | Ведуча | Суспільно-політичні ефіри та «Підсумки тижня» |
На «5 каналі» Даниленко пропрацювала 13 років — з 2004 до березня 2017 року. Спочатку вона була парламентською кореспонденткою, а з 2006 року почала вести новини та підсумкові програми. У 2013 році паралельно долучилася до команди Hromadske.
23–25 серпня 2011 року Тетяна Даниленко разом із Павлом Кужеєвим провела 52-годинний телемарафон «Українська незалежність», присвячений 20-річчю незалежності України. Досягнення зафіксували у Книзі рекордів Гіннеса та Книзі рекордів України як рекордний телевізійний марафон.
Робота на телеканалі ZIK та вихід після зміни власника
У березні 2017 року Тетяна Даниленко перейшла з «5 каналу» на ZIK, де започаткувала авторський формат Face 2 Face. Згодом вона також вела суспільно-політичну програму «Гра Z вогнем».
У червні 2019 року власником ZIK став народний депутат Тарас Козак, якого українські медіа того часу називали соратником Віктора Медведчука. Після зміни власника Даниленко повідомила про рішення залишити телеканал. У своїй заяві вона наголошувала на важливості редакційної незалежності та пояснювала, що не готова продовжувати роботу за нових умов.
Після зміни власника з ZIK пішли також інші журналісти та представники керівництва медіахолдингу. Тому вихід Даниленко був частиною ширших кадрових змін, які відбулися на каналі влітку 2019 року.
Після ZIK журналістка продовжила роботу на «Радіо НВ». Останній ефір там вона провела 24 квітня 2020 року, після чого її програму «Підсумки тижня» закрили під час переформатування радіостанції.
Сучасні медіапроєкти та відеоблогінг
Після завершення роботи на «Радіо НВ» Даниленко зосередилася на власних і партнерських цифрових форматах. У травні 2020 року вона запустила YouTube-канал «Даниленко.», створений для авторського контенту суспільно-політичної тематики:
- авторський YouTube-канал «Даниленко.»;
- матеріали для «Української правди»;
- програма «УП. Тиждень»;
- великі інтерв’ю та відеоформати.
Канал «Даниленко.» створили 2 травня 2020 року. Над його запуском журналістка працювала разом із командою продакшну, до якої увійшли колишні працівники ZIK.
У 2024 році Даниленко стала авторкою щотижневої аналітичної програми «УП. Тиждень» для «Української правди». Вона також записує для видання інтерв’ю та інші журналістські матеріали. Її авторська сторінка на сайті «Української правди» залишається актуальною у 2026 році.
У різні роки Даниленко також публікувала авторські блоги на інших українських медіамайданчиках. Водночас основними актуальними форматами її роботи залишаються власні цифрові проєкти та співпраця з «Українською правдою».
Особисте життя, сім’я та діти
Тетяна Даниленко одружена з Андрієм Білецьким. Станом на вересень 2026 року він є бригадним генералом і командиром 3-го армійського корпусу, який очолює з березня 2025 року. Білецький також є засновником 3-ї окремої штурмової бригади.
Подружжя тривалий час не робило особисті стосунки окремою темою публічних виступів. У 2026 році Даниленко вже відкритіше розповідала про їхню сім’ю та історію знайомства, яке спочатку було пов’язане з її журналістською роботою.
Журналістка виховує двох дітей. Старша донька Христина народилася 10 квітня 2008 року, її батько — Владислав Каськів. У шлюбі з Андрієм Білецьким Даниленко має сина Северина. Точну дату його народження родина широко не афішує.
Тетяна Даниленко та Андрій Білецький не роблять повсякденне сімейне життя основою своєї публічності. У медіа Даниленко переважно зосереджується на журналістиці та суспільно-політичній тематиці, а Білецький — на військовій службі та діяльності 3-го армійського корпусу.
