Лана Євгеніївна Чорногорська — журналістка, мисткиня і військовослужбовиця Української добровольчої армії. У війську її знали за позивним «Саті». Загинула на південному фронті 1 січня 2026 року.
Коротка біографічна довідка
Прізвище і позивний належать одній людині. Дати, міста і місце служби зібрані окремо — без домислів.
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Повне ім’я | Лана Євгеніївна Чорногорська |
| Позивний | «Саті» |
| Дата і місце народження | 13 вересня 1999 року, Запоріжжя |
| Освіта | Навчалася в Дніпрі, Дніпропетровське музичне училище імені Михайла Глінки |
| Цивільна діяльність | Журналістка медіа «Люк», мисткиня, громадська активістка |
| Військове формування | Українська добровольча армія (УДА), підрозділ «Удачники» |
| Дата та місце загибелі | 1 січня 2026 року, Запорізька область (Південний напрямок) |
Після загибелі про неї писали і колишні колеги з харківського «Люка», і побратими з УДА. Для одних вона лишилася авторкою міських текстів. Для інших — «Саті» з безпілотної авіації.
Дитинство, творчість і робота в медіа «Люк»
Рідне місто — Запоріжжя. Народилася там 13 вересня 1999 року. Вчитись поїхала до Дніпра.
Далі географія змінилася. У Харкові вона працювала (адміністратором тату-майстерні). Жила також у Львові, Одесі та Києві — там робила культурні й громадські проєкти.
Паралельно займалася візуальним мистецтвом (фотографією).
У 2020–2021 роках її тексти виходили в незалежному харківському медіа «Люк». Писала про культуру. Писала і про місто: як воно влаштоване, які місцеві ініціативи в ньому з’являються.
Повномасштабне вторгнення застало її цивільною. Лана пішла волонтерити — допомагала людям у тилу і тим, хто вже воював.
До війська вона прийшла вже не з нуля. За плечима були тексти в «Люку» і волонтерська робота після початку повномасштабного вторгнення.
Служба в Українській добровольчій армії та погляди на війну
У 2024 році Лана сама долучилася до сил оборони. Обрала Українську добровольчу армію.
Її місце — підрозділ «Удачники». Там вона готувала дрони до бойового застосування й літала як пілотка та штурманка. І ще вчила: готувала побратимів і посестер до тієї ж роботи.
Серпень 2025 року — час її публічних розмов. Восьмий випуск відеоподкасту «Люка» «Межиріччя». Лана прямо казала, чому з волонтерства перейшла до служби в дронах і як бачить роботу операторів.
Лана називала захист держави усвідомленою особистою відповідальністю, а не чужим обов’язком. З її слів, і на фронті, і в тилу людина має робити максимум, на який здатна, — заради спільної боротьби.
Записи тих розмов лишилися. У них «Саті» говорить сама — не через чужий переказ.
Хронологія життєвого шляху та вшанування пам’яті
1 січня 2026 року Лана «Саті» Чорногорська загинула на південному фронті. Місце — Запорізька область. Удар завдав ворожий безпілотник. Вона була на бойовому завданні.
Прощання відбулося в Києві 6 січня 2026 року. У залі були рідні. Прийшли побратими з Української добровольчої армії, журналісти, люди, з якими вона робила культурні проєкти.
- 13 вересня 1999 року — народження в Запоріжжі.
- 2020–2021 роки — журналістська діяльність у виданні «Люк» (Харків).
- 2024 рік — вступ до Української добровольчої армії.
- Серпень 2025 року — участь у відеоподкасті «Межиріччя» від «Люка».
- 1 січня 2026 року — загибель під час виконання бойового завдання на Запоріжжі.
- 6 січня 2026 року — церемонія прощання в Києві.
Хто шукає її слова, знайде їх у двох місцях: в архівах «Люка» за 2020–2021 роки і у відеоподкасті «Межиріччя» від серпня 2025-го. Спершу вона описувала місто. Потім говорила про війну зсередини.
