Вірш «Давня весна» Лесі Українки є яскравим прикладом глибокої поетичної думки та чуттєвого образного світу письменниці. У цьому творі авторка розкриває власні переживання. Детальний аналіз вірша допомагає зрозуміти головну думку, виявити проблеми, які підіймає поетеса, а також розкрити мотиви, що проходять через увесь твір.
Повний аналіз вірша “Давня весна”
Вірш передає контраст між життям природи й внутрішнім станом людини. Весна постає щедрою, веселою, повною руху та радості, тоді як лірична героїня спершу відчуває самотність і хворобу. Через цей контраст авторка показує здатність природи підтримати душу людини навіть у важкі моменти.
Художні засоби та особливості
Епітети – весела весна, щедра весна, співучі пташки, білесенькі квітки – ясна весна.
Порівняння – весна летіла хутко, мов стокрила.
Метафори – дарунок весни, весна для всіх настала.
Гіперболи – «Все ожило, усе загомоніло», «Весни такої не було й не буде».
Олюднення природи – весна «грала променями», вітер «заспівав про весняну волю», гай «відгук прислав».
Важливе для самостійного аналізу
Визначайте ключові образи та порівнюйте їх із настроєм ліричної героїні. Звертайте увагу на символіку весни як відродження і надії. Підкреслюйте емоційний контраст, що підсилює психологічну глибину твору.
Головна думка
Головна думка вірша “давня весна” полягає в тому, що природа може підтримати людину навіть у хвилини самотності та страждань. Лірична героїня спершу відчуває байдужість весни, але згодом усвідомлює, що вона отримала свій «дарунок» – радість і відродження душі через красу природи.
Основний мотив
Основний мотив вірша "Давня весна" відтворення природи як відображення людських емоцій та джерела гармонії. Весна символізує відродження, надію та зв’язок людини зі світом навколо.
Важливо виділити головне:
- Відродження природи після зими.
- Радість і світло, пташиний спів.
- Взаємозв’язок природи та душі людини.
Проблеми й мотиви поеми
У творі піднімаються такі проблеми і мотиви поеми “Давня казка”:
- Самотність людини серед радості природи.
- Пошук гармонії та душевного спокою.
- Взаємозв’язок людинитаі природи.
Художні образи
Лірична героїня переживає контраст між власним станом і активним життям навколишнього світу. Квітки, гілки, вітер та пташиний спів виступають символами підтримки, радості та надії.
Давня весна Лесі Українки: таблиця аналізу
| Елемент | Пояснення |
| Тема | Природа і душа людини, відродження радості, гармонія з навколишнім світом |
| Головна думка | Природа підтримує людину навіть у самотності та хворобі |
| Основний мотив | Основний мотив вірша “Давня весна” відтворення життя природи та впливу на душу людини |
| Проблеми | Самотність, пошук гармонії, взаємозв’язок людини і природи |
Художні засоби | Епітети – весела весна, щедра весна, співучі пташки, білесенькі квітки – Порівняння – «весна летіла хутко, мов стокрила» – Метафори – дарунок весни – Гіперболи – «Все ожило, усе загомоніло» – Олюднення природи – весна «грала променями», вітер «заспівав про весняну волю» – Звукові ефекти – алітерація |
| Настрій | Спершу сумний і самотній, поступово переходить у спокій і радість |
Твір нагадує, що навіть у труднощах існує світло і відродження, а спогади про прекрасне минуле залишаються джерелом сили та натхнення. Лірична героїня вчить нас відчувати красу і цінувати кожну мить життя.
