Мова відображає не лише граматику та лексику, а й культурні уявлення, традиції та суспільні ролі. У щоденному спілкуванні ми часто використовуємо вирази «вийти заміж» або «одружитися», не завжди замислюючись над тим, чому одні люди «одружуються», а інші — «виходять заміж». Саме тому виникає логічне запитання: як правильно одружитись чи вийти заміж? І головне хто одружується, а хто виходить заміж? Ці звороти здаються звичними, однак вони мають глибоке історичне, гендерне та культурне підґрунтя.
Походження фразеологізмів
«Одружитися» — дієслово, утворене від іменника «дружина». У буквальному значенні — «взяти собі дружину», тобто стати чоловіком у подружжі. Традиційно вживається щодо чоловіків.
«Вийти заміж» — конструкція, яка походить від звороту «вийти за межі роду, сім’ї, дому» — тобто приєднатися до іншої родини, яка у патріархальному суспільстві була родиною чоловіка. Слово “заміж” — це скорочення від «за мужа», тобто «за чоловіка». Цей зворот вживається виключно щодо жінок.
Отже, вже з етимології видно гендерну асиметрію, вкорінену в традиційній моделі сім’ї, де чоловік — активний суб’єкт, який бере дружину, а жінка — об’єкт, яка «переходить» у нову соціальну структуру.
Соціокультурні аспекти
Історично українське (як і загалом слов’янське) суспільство було патріархальним. Шлюб означав не лише особистий союз, а й соціально-економічну угоду між родинами. Жінка фактично «переходила» в іншу сім’ю, і її роль, права та обов’язки визначалися новими умовами.
Чоловік — глава родини, він «бере дружину». Жінка — покидає рідний дім, «виходить заміж». Такий розподіл ролей знаходив відображення і в мові.
Ці мовні звороти не є нейтральними — вони фіксують погляди на шлюб і гендерні ролі. У ХХІ столітті, коли дедалі більше суспільств прагне до гендерної рівності, така різниця у вираженні може сприйматися як застаріла.
Мовна практика
Сьогодні українська мова (як і суспільство загалом) поступово змінюється. У неформальному чи феміністичному середовищі іноді вживають більш нейтральні чи рівноправні вислови: «Побралися» — рівнозначний варіант, який можна застосовувати до обох партнерів. «Уклали шлюб» — офіційно-юридичний вираз, що не має гендерної конотації. «Одружилися» — також може вживатися як універсальний варіант у множині: «Вони одружилися» (навіть якщо мова про двох жінок чи двох чоловіків у контексті одностатевого шлюбу, де це дозволено законом).
Цікаво, що в однині “одружився” все ще найчастіше застосовується щодо чоловіків. Але дедалі частіше можна почути фрази на кшталт: «Вона одружилася» — що сигналізує про зміни в мовному світогляді.
Як правильно: одруження чи заміжжя?
Значення слова одруження
Одруження – це іменник, що утворений від дієслова одружитися. За традиційною мовною нормою, він вживається щодо чоловіків:
- «Його одруження відбулося восени.»
- «Після одруження він переїхав до Києва.»
У сучасній мові одруження також використовується як загальний термін для позначення факту шлюбу, особливо в офіційних, юридичних і адміністративних текстах:
- «Дата одруження» (у свідоцтві про шлюб);
- «Заява про одруження» (у документах РАЦСу);
- «Свідоцтво про одруження» — документ, який видається парі незалежно від статі.
Тобто: «одруження» – це універсальний термін, який можна застосовувати до пари в цілому або до шлюбу як події.
Значення слова заміжжя
Жінки одружуються чи виходять заміж? Заміжжя – іменник, що походить від вислову вийти заміж. Вживається винятково щодо жінки:
- «Після заміжжя вона залишила роботу.»
- «Заміжжя стало для неї новим етапом у житті.»
Заміжжя не використовується в офіційних документах або як загальний термін. Це слово частіше зустрічається у публіцистиці, розмовній мові, художній літературі.
Також варто зазначити, що слово заміжжя має емоційне та культурне забарвлення: воно часто пов’язане з жіночими переживаннями, долею, традиціями.
Вислови «одружитися» та «вийти заміж» мають глибоке історичне та соціокультурне підґрунтя. Вони виникли в умовах патріархального ладу, де шлюб був нерівноправним. Сьогодні, в умовах поступової еволюції суспільства до більшої рівності, ці фрази або переосмислюються, або замінюються більш нейтральними аналогами.
