Тетяна Кравченко, відома мільйонам глядачів як Валюха Будько з українського серіалу “Свати”, давно перетворилася на фігуру, яка викликає неоднозначні емоції в українському суспільстві. Народжена в Донецьку, акторка обрала кар’єру в росії, де стала народною артисткою рф, але її заяви про події в Україні змусили багатьох переглянути ставлення до неї. Особливо гостро це питання загострилося після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році. У цій статті ми розберемо позицію Тетяни Кравченко щодо війни, її публічні висловлювання та реакцію колег і глядачів, спираючись на доступні джерела.
Хто така Тетяна Кравченко: від української зірки до російської акторки
Тетяна Едуардівна Кравченко народилася 1953 року в Донецьку, де провела дитинство та юність. Після школи вона вступила до московського Театрального училища імені Щепкіна, а згодом приєдналася до трупи театру “Ленком”, де грає досі. Світову популярність їй принесла роль Валюхи в “Сватах” – серіалі, створеному студією “Квартал 95”, який став хітом в Україні та Росії. Ця роль зробила Кравченко улюбленицею публіки, але після 2014 року її кар’єра в українському шоу-бізнесі обірвалася через проросійські погляди.
Кравченко не раз підкреслювала своє донецьке коріння, але з початком подій на Донбасі її риторика змінилася. Вона не просто мовчала про агресію РФ, а активно підтримувала анексію Криму та “спецоперацію” на сході України. Сьогодні акторка продовжує жити в москві, зніматися в російських проектах і коментувати події в Україні, що робить її позицію предметом гострих дискусій.
Тетяна Кравченко неодноразово заявляла про підтримку путінського режиму, називаючи Україну "фашистською державою" та виправдовуючи російську агресію.
Позиція Тетяни Кравченко щодо війни
З самого початку повномасштабного вторгнення Кравченко не приховувала своєї думки. У червні 2022 року в інтерв’ю російським ЗМІ вона назвала Україну “фашистською державою”, стверджуючи, що війна – це “денацифікація” та “захист від агресії Заходу”. Акторка запевняла, що “близько до серця приймає все, що відбувається на Донбасі”, маючи на увазі окупацію. Вона неодноразово повторювала, що не розуміє росіян, які протестують проти війни, називаючи їх “зрадниками Вітчизни”.
У січні 2023 року Кравченко пішла далі: у коментарях для російської преси вона висловила готовність “піти на фронт”, якщо б дозволяв вік. “Крові не боюся, – казала вона. – Не розумію, як можна не підтримувати свого президента”. Акторка також критикувала українських колег, які засудили агресію рф, називаючи їх “невдячними” та “промитими мозки”. Особливо гостро вона відреагувала на слова Анни Кошмал (серіальної онуки Жені), звинувачуючи її в “ненависті до росіян” і забуваючи про “доброту” знімальної групи.
У 2024 році Кравченко продовжила в тому ж дусі. У квітні вона передала “сердечні побажання” російським окупантам з Чувашії, стверджуючи, що “молиться за наших хлопців”. А в грудні – вилила “бруд” на українських акторів, називаючи їхні заяви про війну “замовленням політиків”. Ці висловлювання стали основою для звинувачень у пропаганді: Кравченко не просто підтримує війну, а активно її виправдовує, ігноруючи жертви серед українців.
Критика Зеленського та українських реалій
Кравченко не обійшла увагою і українського президента. У січні 2023 року вона звинуватила Володимира Зеленського в “спалюванні книг” та “випуску вбивць”, називаючи його “ворогом росії”. “Спасіть від Зеленського росію”, – закликала акторка в одному з відео. Такі заяви, на думку критиків, є частиною кремлівської пропаганди, де Україна зображується як “ворог”, а рф – як “захисник”.
Підтримка путіна та анексії
З 2014 року Кравченко відкрито підтримувала анексію Криму, називаючи її “возз’єднанням”. Після 24 лютого 2022-го вона привітала Путіна з днем народження, подякувавши за “захист Донбасу”. У 2025 році, за даними ЗМІ, акторка продовжує зніматися в рф, заперечуючи чутки про алкоголізм та проблеми зі здоров’ям, але не змінює риторику.
Дії Тетяни Кравченко:
- Назвала Україну “фашистською державою” в 2022 році.
- Висловила готовність “піти на фронт” проти українців у 2023-му.
- Критикує Зеленського як “ворога росії”.
- Підтримує анексію Криму та “денацифікацію” Донбасу.
Ось таблиця з ключовими заявами Кравченко про війну:
| Дата | Заява | Джерело |
|---|---|---|
| Червень 2022 | “Україна – фашистська держава, війна – денацифікація” | російські ЗМІ |
| Січень 2023 | “Готова на фронт, крові не боюся; не розумію протестів проти путіна” | Коментар для преси |
| Квітень 2024 | “Молюсь за наших хлопців” (про окупантів) | Відео для Чувашії |
| Грудень 2024 | “Українські актори – на замовленні; вигадую історії про львів’ян” | Інтерв’ю |
Реакція колег та публіки
Позиція Кравченко викликала хвилю обурення серед українців. Серіал “Свати” потрапив під заборону в Україні через участь проросійських акторів, включно з нею. Анна Кошмал, її серіальна онука, від 2014 року не їздить до рф і активно підтримує ЗСУ. Режисер Едуард Радзюкевич, який озвучував “позицію” Кравченко, сам потрапив під санкції за пропаганду.
У 2023 році з’явилися чутки про “зникнення” акторки в росії – вона не з’явилася на виставу в Петербурзі, що приписували проблемам з алкоголем. Кравченко заперечила це, але скандал лише посилив увагу. Українські ЗМІ називають її “зрадницею” та “пропагандисткою”, а глядачі бойкотують її старі ролі. Навіть серед росіян є критика: деякі колеги дистанціюються, щоб уникнути скандалів. У 2025 році ситуація не змінилася: Кравченко продовжує грати в “Ленкомі” та зніматися, але в Україні її ім’я асоціюється виключно з зрадою. Фанати “Сватів” сумують за Валюхою, але реальна Кравченко розчарувала багатьох.
Чому позиція Кравченко болить українців
Тетяна Кравченко, яка колись була символом теплого українського гумору, сьогодні – втілення розчарування для багатьох. Її заяви про війну в Україні, підтримка агресора та ігнорування жертв роблять її частиною пропагандистської машини рф. Це не просто слова акторки – це біль для тих, хто бачить у ній “свою” з Донецька.
Війна розділила не тільки країни, а й долі, і історія Кравченко – сумний приклад, як талант може служити злу. Сьогодні українці обирають патріотів на кшталт Анни Кошмал чи Володимира Зеленського, а не тих, хто виправдовує окупацію. Пам’ять про справжніх героїв – ось що залишається.
