Птахи — це одна з найяскравіших тем для дитячої поезії. Вони дарують нам радість своїм співом, барвистими перами та витонченими польотами. У дитячих віршах про птахів діти не тільки знайомляться з різними видами птахів, але й вчаться розуміти їхнє значення в природі. Віршики про пташок є важливою частиною розвитку малечі, адже вони розвивають уяву, сприяють емоційному зростанню і формуванню любові до природи. Вірші про птахів для дітей, зокрема дошкільнят, є чудовим способом привернути увагу малюків до світу живої природи. Восени та взимку діти можуть насолоджуватись віршами про птахів, таких як горобчики чи снігурі, а також дізнатися, як важливо берегти птахів у холодну пору року.
Вірші про птахів для дошкільнят
Півник
– Гей, до мене! – півник кличе,-
Я нового вірша вивчив! —
Став читать… Біда яка!
Не згадає ні рядка.
Замість вірша на току
Заволав: — Ку-ку-рі-ку!
Васіль Вітка
***
Фазан
Всім відомо, що в фазана
Пір′я гарне несказанно –
Сяє барвами, мов квіти
Чи казкові самоцвіти.
Н.Матюх
Дитячі вірші про птахів
Осінь
Скінчивши школу лісову,
Птахи на південь вирушають.
Малу Синицю залишають
Писати книгу снігову.
Анатолій Пастернак
***
Коло чаплиної дачі
Куличок болотний плаче:
– Скоро осінь, скоро осінь,
А у мене ноги босі.
Рогозові черевики
Ще на мене завеликі.
Босоніжки замалі –
Натирають мозолі.
А свої новенькі боти
Загубив я на болоті.
Ось повіє холод лютий,
А я зовсім неозутий…
– Не журися, це не лихо, –
Каже мама – куличиха. –
Поки тут настане осінь,
Ми у вирій подамося.
А.Качан
***
Чайка
Ручна чайка
Над морем – сонце і блакить,
Ширяє чайка білокрила.
Ось хлопчик крикнув – і за мить
До нього чайка прилетіла.
Ось на плечі уже вона
Сидить, немов у себе вдома.
Напевно, чайка ця – ручна,
Давно із хлопчиком знайома.
А.Качан
Чапля
Чапля взулася в чоботи,
І, не знаючи турботи,
Дременула до подруги,
Їсти холодець.
А що дуже поспішала,
То і шлях собі обрала,
Через річку і болото.
Так щоб швидше,
Навпростець.
Бігла чапля, поспішала.
Бідна чапля і не знала,
Що на неї вже чекала,
Неприємність, на болоті
десь.
Якось так вона ступила,
За щось чобіт зачепила,
Не помітила.., і загубила
В трясовині чобіт, і
не зає де!
Має чапля тепер клопіт,
Має чапля знайти чобіт!
Все болотом чапля ходить,
Та ніяк, однак, свій чобіт
не знайде.
Ось і мусить так стояти –
Одну ногу піднімати,
В тепле пір’ячко ховати,
Поки, бідолашна, чобіт
Не знайде.
Вірш про ластівок
Ластівки-будівники
Від зорі і до зорі
Все працюють трударі.
Ліплять гнізда ластівки,
Ластівки-будівники.
Хоч не мають рук, рук —
Дзьобиками стук-стук!
Носять глину і пісок,
Соломинки і пушок.
Подивіться, скільки хат
Для майбутніх ластів’ят!
Гусак
Наш гусак піднявсь на кладку,
Став, як завше, на зарядку,
Повернувся вліво, вправо,
Чітко робить вільні вправи.
От зробив гусак зарядку
Та й у річку — бух із кладки! —
Миє крила, чистить лапки.
Каже качур: — Так-так-так,
Фізкультурник наш гусак!
Вірші про горобчика
***
Горобець – пташка співоча.
Він завжди все знати хоче.
По всіх гілочках стрибає
І комашок там шукає.
***
Сніг мете, кущі біліють.
Горобці про літо мріють,
Змерзли, та куди ж подітись?
Краще б їм на сонці грітись,
Десь на лаві в парку сісти,
Хлібних крихіт попоїсти,
Дощик весело зустріти,
Із калюжі воду пити,
На асфальті пострибати,
Поцвірінькать-поспівати.
Віршики про шпаків
***
Прилетіли шпаки,
Дорогі співаки,
Прилетіли весну зустрічати.
У шпаківнях нових
Скоро будуть у них
Жовтороті малі шпаченята.
***
У шпаківні справжнє свято,
Вчить літати діток тато,
У шеренгу стали діти,
Хочуть разом всі летіти.
Тато шпак, мама шпачиха,
Вбережуть дітей від лиха,
До калини підлетіли,
Сіли трохи й відпочили.
Вірші про синичку
***
Подивіться дітки,
Он сидять на гілці
Пташки невелички –
Жовті синички.
***
Пташечка мене гука,
вийду – зразу ж утіка.
Тільки в хату я зайду,
вже виспівує в саду.
Винесу їй хлібця, сала,
щоб і завтра заспівала.
***
Я дивлюсь в віконце,
Прилетіли пташки,
Прив’яжу їм сало,
Їжте синички!
Вірші про дятла
***
Чути в лісі: “Стук…Стук…”
Хто це? Що за дивний звук?
Біда жукам-короїдам:
Дятел взявся до обіду.
***
Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю,
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю.
***
Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто ж там стукає: тук-тук?
Віршики про лелеку
***
Ходить бусол по болотах
У червоних у чоботах,
Ловить ящірок, комах
Та на жаб наводить жах.
Довгим дзьобом цокотить,
За хвилину полетить,
Щоб із неба, з вишини
Помахать крилом мені.
***
Летять великі птахи
Ліси, поля минають
Ту хату, де осядуть,
Щасливою вважають.
***
Ходить бузько по мочарах
У червоних чоботятах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб´ячу породу:
– Боже, як мені набридло
Це моє болотне їдло,
Ці витрішкуваті жаби
Без найменшої приваби!
Десь читав я, що французи
Жаб їдять, як чорногузи.
Але в них ті жабенята –
Тільки на великі свята.
Ну, а я ж у свята й будні
Їм створіння ці паскудні;
На вечерю й на сніданок
Я ковтаю цих поганок.
А в обід на перше й друге –
Холодушки й зеленуги.
Так навчився з лелечати,
Та пора вже з цим кінчати.
Геть ненависну дієту!
Краще їсти з очерету
Листя! Все! Доволі! Крапка!
Втім, поглянув – скаче жабка.
Ось вона! – завмер лелека.
Придивляється здалека
І підходить неквапливо
Він до неї. Що за диво?!
Не така вона й почварна,
Просто навіть дуже гарна.
Очі завеликі трішки,
Та зате які там ніжки!
Граціозна, наче скрипка,
Жабка-лапка, жабка-рибка.
Викупана, чиста, свіжа,
Рай солодкий, а не їжа!
І дієту він ламає:
Клац! – і жабки вже немає.
Дмитро Павличко
Віршики про снігурів
***
Снігурі на гілці, мов яскраві квіти.
Снігурі не хочуть в теплий край летіти.
Де морози люті, де сніги завзяті,
Снігурі лишились зиму зимувати.
***
Посідали у дворі,
Пишногруді снігурі,
Теплу одягли свитину
І смакують горобину.
Червоніють іздаля,
Хоч біліє вся земля.
І летить лапатий сніг,
Чорні шапочки у них.
На гіллячці угорі,
Скачуть диво снігурі.
Підкріпилися пташки,
Чистять ніжні фартушки.
Завірюха й холоди,
Наближаються сюди.
Нам говорять снігурі,
Довго бути ще зимі.
Як прийде весняний час,
Полетять вони від нас.
Дитячі вірші про птахів — це не лише розвага, але й важливий інструмент виховання. Вони допомагають малечі краще пізнавати навколишній світ, розвивати співчуття та турботу про природу. Вірші про птахів, від весняних до зимових, є чудовим способом навчити дітей берегти птахів, любити та захищати їх. Нехай ці поетичні твори стають мостом до пізнання дивовижного світу птахів і сприяють збереженню природної гармонії для наступних поколінь.
