Неузгоджене означення називає ознаку предмета й відповідає на питання який? або чий? Свою форму воно при цьому не змінює. У 8 класі його ставлять поруч з узгодженим, а на НМТ часто просять не сплутати з додатком чи обставиною.
Що таке неузгоджене означення та як його знайти в реченні
Неузгоджене означення — другорядний член речення, який називає ознаку предмета, але не узгоджується з означуваним словом. Зв’язок із головним словом здійснюється керуванням або приляганням. Узгодження вже розглядали на прикладі «нова книжка»: прикметник змінюється відповідно до роду, числа й відмінка іменника. За керування залежне слово має форму певного відмінка: «будинок з каменю». За прилягання залежне незмінне слово пов’язується з головним за змістом і граматично: «дорога ліворуч», «бажання творити».
Перевірка коротка. Змініть рід, число або відмінок означуваного слова й подивіться, чи змінюється залежна частина. У словосполученні з неузгодженим означенням вона може залишатися незмінною: «будинок з каменю», «будинки з каменю», «будинком з каменю». Частина «з каменю» в усіх трьох випадках однакова. Узгоджене означення змінюється разом з іменником: «кам’яний будинок», «кам’яні будинки», «кам’яним будинком».
Означення відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Їх ставлять від означуваного слова, найчастіше іменника. У шкільному курсі 8 класу означення поділяють на узгоджені й неузгоджені. Під час синтаксичного розбору обидва види підкреслюють хвилястою лінією. Різницю між ними визначають за способом граматичного зв’язку з означуваним словом.
Способи вираження неузгодженого означення
Залежне слово біля іменника буває різним: іменник, інфінітив, прислівник, навіть ціле словосполучення. Непрямий відмінок — будь-який, крім називного. Питання ставте від означуваного іменника, не від присудка.
| Спосіб вираження | Граматичне питання та зразок | Приклади в реченнях |
|---|---|---|
| Іменник у непрямому відмінку без прийменника | намисто (яке?) різних кольорів; голосом (яким?) любові | У вітрині лежало намисто різних кольорів. Актор читав вірш голосом любові. |
| Іменник у непрямому відмінку з прийменником | будинок (який?) з каменю; вареники (які?) з сиром; спідниця (яка?) в рубчик; кінь (який?) без вершника | Біля річки стояв будинок з каменю. Мама ліпила вареники з сиром. Їй личила спідниця в рубчик. Дорогою йшов кінь без вершника. |
| Неозначена форма дієслова (інфінітив) | бажання (яке?) творити; уміння (яке?) готувати; наказ (який?) виступати | У хлопця було бажання творити. У неї помітне уміння готувати. Командир віддав наказ виступати. |
| Прислівник | дорога (яка?) ліворуч; будинок (який?) навпроти; шапка (яка?) набакир; розмова (яка?) пошепки | Дорога ліворуч вела до річки. Будинок навпроти здавався темним. Йому личила шапка набакир. Ми почули розмову пошепки. |
| Особовий займенник у ролі присвійного | подарунок (чий?) для тебе; автомобіль (чий?) його | На столі лежав подарунок для тебе. Автомобіль його стояв біля гаража. |
| Стійке чи кількісно-іменне словосполучення | людина (яка?) середнього віку; жінка (яка?) років тридцяти | До кабінету зайшла людина середнього віку. Поруч сиділа жінка років тридцяти. |
Прийменник входить у склад означення. «З каменю» чи «без вершника» підкреслюйте цілком, разом із прийменником. Групу «років тридцяти» теж не розривайте: один член — одна хвиляста лінія. Питання беріть у відмінку головного слова: до «голосом» питайте яким?, не який?.
Чим неузгоджене означення відрізняється від узгодженого
Узгоджене означення копіює форму головного слова. «Синій зошит» у родовому — «синього зошита», у множині — «сині зошити». Неузгоджене форму не міняє.
Ту саму ознаку іноді можна сказати інакше. Таку заміну називають синтаксичною синонімією: зміст близький, а граматична форма інша. У підручниках це ще звуть трансформацією. Якщо група слів переходить у прикметник або присвійний прикметник і далі відповідає на який? чи чий?, це було означення, не додаток:
- «шафа з дерева» (неузгоджене) — «дерев’яна шафа» (узгоджене);
- «басейн сусіда» (неузгоджене) — «сусідів басейн» (узгоджене);
- «парасолька сестри» (неузгоджене) — «сестрина парасолька» (узгоджене).
Не кожне неузгоджене означення має таку пару. «Бажання творити» і «розмова пошепки» у прикметник не стають. Заміни немає — член речення все одно означення, якщо питання йде від іменника.
Як не переплутати неузгоджене означення з додатком чи обставиною
Спершу знайдіть слово, від якого залежить форма, яку ви перевіряєте. Означення стоїть при іменнику. Додаток і обставина частіше залежать від дієслова.
Далі дивіться на зміст. Відмінок саме по собі нічого не вирішує: від іменника можна спитати і який?, і з чим? Якщо залежне слово характеризує предмет, це означення. «Купив пиріг (який?) з вишнями» — вишні тут склад пирога, його ознака. «Пив чай (з чим?) з цукром» — цукор додають як окремий предмет. Це додаток.
З обставиною пастка схожа, тільки питання інше. «Поворот (який?) праворуч» залежить від іменника й називає вид повороту. Означення. «Повернув (куди?) праворуч» залежить від дієслова й називає напрямок дії. Обставина. Одне слово, два різні члени речення.
Пастка НМТ ховається в парі «їхній» і «їх». «Їхній», «їхня», «їхнє», «їхні» — присвійний займенник. Він змінюється разом з іменником: «їхній будинок», «їхнього будинку», «їхнім будинком». Таке означення узгоджене. «Їх» у значенні чий? — інша форма. Це особовий займенник, і він не змінюється: «будинок їх», «будинку їх», «будинком їх». Питання те саме, а форма завмерла. «Будинок (чий?) їх» — неузгоджене означення.
Окремо гляньте на місце після підмета. Іменник через тире часто буває присудком, не означенням: «Мій брат — учитель». «Учитель» називає, ким є брат. Неузгоджене означення чіпляється до іменника поруч: «зошит брата», «наказ виступати».
Тренувальні вправи для самоперевірки
Три завдання в логіці шкільної вправи й тесту НМТ. Спершу оберіть відповідь самі.
Правильна відповідь — Б. «Виступати» залежить від іменника «наказ» і відповідає на який? Це інфінітив, форма не змінюється. «Удосвіта» залежить від дієслова «пролунав» і відповідає на коли? Це обставина часу, не означення.
Правильна відповідь — Б. «Пошепки» — прислівник. Він відповідає на яка? від іменника «розмова» і не має відмінка. Інфінітив виглядав би як дієслово на -ти: «прохання мовчати».
Правильна відповідь — Б. «Сестрина» — присвійний прикметник. Він узгоджується: «сестриної парасольки», «сестриною парасолькою». У варіантах А і В залежне слово форму не міняє: «парасольки сестри», «шафою з дерева».
На контрольній спершу обведіть іменник. Питання ставте тільки від нього. Пішло від дієслова — шукайте додаток або обставину.
