Ставлення свічок — це тиха, тепла молитва у видимій формі. Це не «замовлення» і не магія, а наша маленька жертва Богові й знак того, що ми пам’ятаємо про рідних, просимо за живих чи молимося за померлих. У православних храмах усе влаштовано просто і логічно — головне знати кілька основних моментів.
Навіщо і за що ставлять свічки
Горіння свічки символізує світло Христове й нашу молитву, яка має підноситися до Бога так само безперервно й тихо. Люди ставлять свічки з подякою за отриману допомогу, з проханням про здоров’я рідних і близьких, про вирішення важких ситуацій і, звичайно, за упокій тих, хто вже відійшов у вічність. Можна молитися за будь-кого: за хрещеників, батьків, друзів, лікарів, вчителів і навіть за тих, хто нас образив — це особлива християнська любов.
Де саме ставити свічки за здоров’я і за упокій
У кожному храмі місця чітко розділені. За здоров’я свічки ставлять на будь-які круглі або прямокутні підсвічники перед іконами Спасителя, Божої Матері, святих чи по центру храму. За упокій — тільки на спеціальний квадратний столик з Розп’яттям посередині. Він називається канун або тетрапод і зазвичай стоїть ліворуч від входу. Якщо бачите Розп’яття — це місце саме за упокій, якщо його немає — за здоров’я.
Як правильно ставити свічку
Ось покроково:
- Перехрестіться ще раз і тихо відійдіть, не заважаючи іншим.
- Зайдіть до храму, поставте сумки, тихо двічі перехрестіться і один уклін (або три, якщо служба не йде).
- Підійдіть до свічного ящика, купіть потрібну кількість свічок (можна будь-яку).
- Підійдіть до потрібного підсвічника.
- Перехрестіться двічі, запаліть свою свічку від уже горячої (не від лампадки і тим більше не сірником чи запальничкою — це небажано).
- Поставте свічку вертикально в вільну комірку. Якщо місця немає — просто покладіть свою свічку поруч, служителі потім поставлять.
- Тихенько помоліться (можна своїми словами).
Свічка без молитви і без любові — просто віск. Найголовніше — щире серце, а не кількість свічок чи ідеально вибране місце.
Скільки свічок ставити і що говорити
Немає жодного строгого правила щодо кількості. Хтось ставить одну, хтось три (на честь Святої Трійці), хтось сім чи дванадцять — як підказує серце і гаманець. Найпоширеніший звичай — одна свічка до кожної ікони, до якої хочеться звернутися. Молитву теж можна вимовляти будь-яку: від «Господи, помилуй» до власних слів подяки чи прохання.
| Кому зазвичай ставлять | Куди саме в храмі |
|---|---|
| Спасителю, Божій Матері, любим святим | круглі підсвічники перед іконами |
| За здоров’я всіх живих | будь-який підсвічник без Розп’яття |
| За упокій померлих | канун (столик з Розп’яттям) |
- Запалюйте тільки від іншої свічки, а не від лампадки.
- Ніколи не гасіть і не прибирайте чужі свічки, щоб поставити свою.
Ставлення свічок — це не складна наука, а простий і красивий спосіб сказати Богові «дякую» чи «допоможи». Робіть це спокійно, з вірою і любов’ю — і ваша маленька вогняна молитва обов’язково дійде до Неба.
