Яблуко! Ось фрукт, який знайомий всім з дитинства. Його соковита м’якоть, приємний аромат і солодкий смак роблять його улюбленцем дітей і дорослих. У цій збірці ви знайдете вірші про яблуко для дітей різного віку – дошкільнят і школярів. Ці 20 віршів допоможуть дітям познайомитися з яблуком, дізнатися про його користь та просто весело провести час.
Вірші про яблуко для дошкільнят
1.
***
Яблук повні в нас корзини –
Ми збираєм вітаміни,
Яблучний пиріг печемо,
Всіх до себе в гості звемо.
2.
***
Є у яблуні подружка –
Соковита жовта грушка,
Усередині чудова:
Ароматна і медова.
3.
Яблуні
Усміхнулись яблуні,
Дощиком закраплені,
Стрепенули вітами,
В сонці обігрітими.
І я чув, як тріскались
Яблуневі брості,
Цвітом зазиваючи
Ранніх бджіл у гості.
Віктор Кочевський
4.
Яблунька
Ранньою весною
В нашому садочку
Я сама садила
Яблуньку струнку.
І шумить листвою –
Вже така, як я! –
Від усіх найкраща
Яблунька моя.
Г.Бойко
5.
Яблуко
Налите сонцем,
Налите соком,
З гілки зірвалось,
Впало звисока.
– Боляче, певно?
– То вам здається. –
Лежить рум’яне в траві
Й сміється.
Д. Поникович
6.
***
Яблучко над головою,
Золоте, наливне!
Ти в росі купалося,
Сонцем утиралось!
Вірші про яблуко для школярів
7.
Яблуня
Яків яблука трусив,
Яків яблука носив,
А бабусенька Явдоха
Яблук всім дала потроху.
щедро яблуню хвалили,
Що на всіх вона вродила.
8.
Яблунька
Яблунька, яблунька в нашім сапу.
Ранком до яблуньки радо іду
Пахне-квітує вже яблунька біла.
Я ж тебе, яблунько, тут посадила.
9.
Яблука
Я люблю, як буває осінню
пахне яблуками у хаті.
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені,
на весілля десь приурочені,
повисають на гільце зрубане
і самі бубонять, як бубони…
Звуться зорями і ранетами,
повні пахощів, соком гожі,
доспівали попід планетами,
і планети – на них же схожі.
Мились росами десь під тучею,
в землю падали в добрім літі,
і ставала земля пахучою,
ніби яблуко на орбіті…
Андрій Малишко
10.
***
В нас деревина така у дворі,
Фрукт цей з дитинства дають дітворі,
Корисне, доступне та дуже смачне,
Багате залізом та поживне.
11.
***
Щедра та багата чарівниця-осінь
Яблука збирала у великий кошик.
Білі та червоні, такі соковиті,
Золоті, рум”яні, всі до рук просились.
Хуліган-вітрисько почав пустувати,
Перекинув кошик та й утік із саду.
Врізнобіч котились всі червонобокі,
Схованкою стала їм трава висока.
12.
П’янкі яблука
Сонцевином пахнуть
Осінні яблука,
Кисло-солодкі
Такі ж на смак.
Голову хмелять,
Наповнюють свідомість
Запалом сонячним
Пройдешнього тепла.
13.
Упали яблука в траву
Упали яблука в траву,
В саду блукає тихо осінь,
А мені мариться ще й досі,
Весна — якою я живу.
Цвіте там яблуневий сад
Неначе наречена — вишня,
Я спогадом живу колишнім:
Як стежку віднайти назад?
Щоб місяць зорям ворожив,
З одною поміж хмар ховався,
Ми між бузком шукали щастя,
І кожен з нас тим щастям жив.
На мить забулася, це ж — осінь,
Вже завітала у наш сад,
Душі не віриться ще й досі,
Нема весни, це — листопад.
14.
Яблуко Ярослави
Яблуко з яблуні впало.
Ярослава яблуко взяла:
«Дуже-дуже воно яскраве –
Не з’їм, і не дам Ярославу;
Яблуко понесу на віконце –
Хай дорогу показує сонцю!
15.
Яблучко
Впало яблучко кругленьке
Соковите, червоненьке.
Впало яблучко хрумке
І велике. Ось таке!
– Пригощайтесь, – просить гілка
– Насолода! – шепче бджілка.
– Так, так, так! – співає шпак.
– Це мій дім! – кричить хробак.
16.
У саду
Яблуні і груші у моїм саду.
Яблука червоні з яблуньок зберу,
Груші жовтобокі познімаю з груш.
А плоди зелені у саду не руш!
Ще нехай під сонцем засмагає бік
І медовим стане вітамінний сік.
Хай вбирає силу гарного дощу,
Я у свій садочок холод не пущу!
17.
Подарунки осені
Осінь запасає,
Осінь пригощає.
В кошику ґаздині
Соковиті дині,
Перці, баклажани,
Красені каштани,
Жолуді в беретах,
Брошки бересклету,
Ягоди калини,
Глоду й горобини.
І солодкі сливи,
І грушки звабливі,
Яблука, горіхи,
Буси обліпихи…
Господиня осінь
Подарунки носить.
18.
***
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Вже-я любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,-
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить-
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
Максим Рильський
19.
Щедра та багата чарівниця-осінь
Яблука збирала у великий кошик.
Білі та червоні, такі соковиті,
Золоті, рум’яні, всі до рук просились.
Хуліган-вітрисько почав пустувати,
Перекинув кошик та й утік із саду.
Врізнобіч котились всі червонобокі,
Схованкою стала їм трава висока.
Неоніла Гуменюк
20.
***
Яблука на першому снігу
радо зустрічають перехожих.
Бути не привітними не можна
яблукам на першому снігу.
Срібним смутком ранньої зими
сповнюються і сади, і ріки.
Тільки, як з тобою нам зустрітись
в тихім смутку ранньої зими.
Скільки ще на березі чекань
нам збирати яблука і груші?
Скільки заколисувати душі,
вгадуючи долю по зірках?
Білий сніг сідає на плече,
наче птах, що збився із дороги.
Зазира мені у вічі строго –
поглядом рубає, як мечем.
Крадькома зривається із губ:
Де ти, моя пташко перелітня?
Тихо. Усміхаються привітно
яблука на першому снігу.
Ірина Білінська
Вірші про яблуко – це чудовий спосіб допомогти дітям полюбити цей чудовий фрукт. Вони не лише веселі та цікаві, але й несуть в собі важливі знання про користь яблук для здоров’я. Сподіваємося, що ці вірші принесуть вашим дітям багато радості та знань!
